ОСВІТНІЙ ПОТЕНЦІАЛ CHATGPT ОЧИМА СТУДЕНТІВ: УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Abstract

Стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту (ШІ), зокрема ChatGPT, актуалізує потребу осмислення його освітнього потенціалу та ризиків. Викладачі і студенти сучасних університетів одночасно виступають активними користувачами й критиками технологій ШІ, що породжує суспільні й академічні дискусії щодо їхньої користі, надійності та етичних обмежень. Мета статті – дослідити уявлення студентів українських закладів вищої освіти про ChatGPT та практики його використання як освітнього інструмента. Емпірична база ґрунтується на відповідях 379 респондентів різних освітніх рівнів і спеціальностей, отриманих у межах міжнародного опитування. Для аналізу застосовано описову статистику, кластеризацію, t-тест, дисперсійний та кореляційний аналіз. Оригінальність дослідження полягає в першому для українського дискурсу емпіричному виокремленні трьох типів користувачів ChatGPT на основі кластерного аналізу: високоактивні, помірно активні та низькоактивні (скептики). Ця типологія розкриває диференційованість цифрової автономії студентів та їх готовність до інтеграції ШІ. Важливим науковим результатом є також відсутність статистично значущих відмінностей у ставленні до ChatGPT залежно від статі та освітнього рівня, що свідчить про універсальність його сприйняття українською студентською молоддю. Натомість виявлено позитивні кореляції між частотою й досвідом використання та загальною оцінкою функціональності ChatGPT. Результати показали, що ChatGPT використовується студентами переважно з навчальною метою, однак нерегулярно та з помірним рівнем довіри. Найвищі оцінки отримали когнітивно орієнтовані функції інструмента – спрощення складної інформації, узагальнення великих обсягів даних, ефективна подача матеріалу. Водночас низькою залишається довіра до здатності ChatGPT забезпечувати достовірність результатів. Запропоновано рекомендації щодо диференційованого впровадження ChatGPT в освітній процес з урахуванням рівня цифрової зрілості здобувачів освіти. Підкреслено необхідність формування ШІ-грамотності для підтримки академічної доброчесності й розвитку ключових компетентностей XXI століття.

Ähnliche Arbeiten